Інтернет заполонила посмішка твоя
Всі твої секрети знати хочу палко я
Вади без зусиль свої ховаєш незрівнянно так
В оману вводиш і блищиш, немов зоря
Краща з кращих, ти - ідеал
(Грація твоя врятує світ)
"Що їла? Розкажи!"
"Що любиш ти із книг?"
"Куди і з ким гуляти йдеш, як маєш вільний час?"
Це одна із таємниць
Я відповідь не дам
Питань всіх уникаю бездоганно будь-коли
Приховуєш
І зачаровуєш
Усіх інтригами, які на смак, мов солодкий мед
В тіні лишатимусь
І лиш вдаватиму
"На побачення із ким
Чекай, йдеш ти?"
Ну, розповідай
Не міг довго зрозуміти, що таке
Любов, й відчуття це для мене геть чуже
Це брехня чи правда, розібратись як?
До нестями враз колись
Заворожили ці слова
Манли́ві вже когось не раз
Усі погляди прикуті лиш в твій бік
Ти взірéць, яскраво й дивовижно сяєш
Неповторна грація твоя
Зірка, що з небес спуститись змогла
Ця посмішка ясна
Підкорює серця
Приваблюєш усіх навколо без важких зусиль
Блиск погляду твого
І просочені слова брехнею - то ідеальна любов
Так, так, особлива безперечно ти
Нам до тебе, як до неба, не зрівнятись, ні
Можемо у тіні лиш твоїй позáду бути
Забираєш собі славу всю ти безсоромно
Аа, знай свій ліміт
Думаєш, зовсім не помі чаємо прірву?
І усі в ній на дні
А ти зверхньо дивишся вниз
Ні хто це тобі вибачити би не зміг
Тримайся тільки вершин
Виправдай наші наді, і будь з усіх сильнішою ти
Маєш фанів купу, в захваті вони
Ти весь світ для них, непереможно сяєш
Зовсім мінусів нема в тобі
Навкруги усіх засліплюєш вмить
Удавано всміхайсь
Старайся більше, більше
Справжню приховай себе, тримайся ролі
І не забувай казати знову й знову
Я люблю по-справжньому вас всіх
В інтернеті всюди сяйна посмішка твоя
Та секрет, проте, приховує страшний вона
Все моє життя ця любов фальшивою була
На щось більше здатен зроду я не був, на жаль
Піт стікає як аквамаринова вода
Миготить в моїх очах рубінова іскра
Я божество мов, як у танці розвіваюся
Так, кращий з всіх любові прояв - це брехня
Всього, що хочеш, неодмінно досягнеш
Стане враз твоїм все, тільки забажаєш
Серце прагне щиро всіх твоє
Полюбити без обману тепер
Я знов брехатиму, і знов
Бо певен, що слова ці правдою обов'язково стануть колись
Проте ніяк не міг
Слів жодному сказати з вас двох цінних ніколи чомусь
Так, все ж мені вдалось
Я знаю, ці слова - не брехня точно
Я вас люблю
(Грація твоя врятує істинна світ)
